Внутрішні гравці

Тисячолітній привид Жень Лі завжди був фінальним босом останнього рівня у грі-втечі «Контроль снів». Але одного дня він раптом сам став гравцем і прорвався крізь перешкоди разом із людьми. В ігровому підземеллі Жень Лі виховує різних босів, ляпає гравців із поганими намірами та приголомшує всіх простими діями. Але… завжди знаходиться одна людина, яка, попри всю його жорстокість, залишається незворушною, а іноді навіть наважується обіймати його й поводитись, як немовля. Це — Пей Дзінлін. *** Пей Дзінлін, прикидаючись немовлям: — Брате Лі, обійми мене. Обличчя Жень Лі перекосилося від розпачу: — Стань рівно, не кидайся на мене! У тебе що, кісток нема? Пей Дзінлін став ще наполегливішим: — Я ще хочу поцілунок… — Безсоромний… — буркнув Жень Лі, суворо його відчитав, а потім міцно обійняв. — Ну, давай, поцілуй мене.