Мене обрали невісткою тирана
Marked as the Tyrant’s Daughter-in-law / 폭군의 며느리로 점찍혔습니다
Вподобайок: 0
Переглядів: 0
В закладинках у: 0
Вподобайок: 0
Переглядів: 0
В закладинках у: 0
Моє ім'я — Аринель Майла. Мені десять років. Я — безіменна статистка, звичайна підданна Імперії, чиє майбутнє затьмарене жорстокою тиранією та великим голодом. Але... — Хоч би що, я ж переселенка з іншого світу! Померти з голоду — не варіант! Нехай я й статистка — зате живу вдруге! Завдяки кмітливості й власним здібностям я якось зводжу кінці з кінцями і насолоджуюся тихим сільським життям у маленькому провінційному містечку. — Аринель продовжить мою справу! — Ні-ні, я першим її застовпив! Поруч зі мною — дивні. Ні, скоріше підозрілі сусіди. ♣ Та одного дня всі жителі села зникли — наче їх і не було. «Обов'язково повернуся за тобою, Аринель». Залишивши лише записку, зник навіть дядечко Зіммер — найближча мені людина, простодушний добряк. Кілька днів горя й самотності. Кілька днів, коли я все одно трималася. А потім — викрадення. Я розплющила очі й побачила: це імператорський палац. Але... чому дядечко Зіммер сидить тут у короні? І хто цей засліплюючо вродливий хлопець поруч із ним? — Навіть не думай тікати, невісточко. Ти ж підписала шлюбний договір. У руках дядечка Зіммера — ні, тирана Фармеса Аслета з оригінального твору — красувався аркуш із моїми неохайними каракулями. ♣ А потім я дізналася правду про свого померлого батька... — Пані успадкувала його благородну кров. Ви — людина набагато вищого роду, ніж самі думаєте. Та не може бути! Я ж мала бути навіть не статисткою — просто нещасною підданою Імперії!
Історії, де панує сміх та радість дитячого реготу
Мальописи та переклади роблять реальні люди і їх дуже надихає ваша підтримка! Тому на сайті існує легка система донатів — *тиць* і ваша подяка вже у команди.
Детальніше про подяки